Оподаткування нерухості відбуватиметься за новими нормами

23.06.15

 До 1 липняцього року тульчинці отримаютьплатіжки з податку на нерухомість за 2014 рік. За кожензайвий метр доведетьсязаплатити 12,18 грн – 1% відмінімальноїзарплати на початок цього року. Знаступного року вже буде в межах 2%.

Не оподатковуютьсяквартири до 60 квадратнихметрів та будинки до 120 "квадратів". Якщо ж у власності є і будинок, і квартира, то загальнапільговаплоща – 180 кв. м. Житлобільшоїплощівважаєтьсявжерозкішшю і за "зайві" метриислідплатити.

Водночас при нарахуванніподатку за перший квартал 2014-го братиметься до увагилинежитловаплоща, а за наступнідев'ятьмісяцівминулого року – оподатковуватиметьсявжезагальнаплоща.

Приклад розрахункуподаткуна нерухомість за 2014 рік (якийукраїнцісплачуватимуть у 2015-му):

Скажімо, у фізичної особи у власностіперебуваєбудинок, житловаплощаякого 123 кв. м, а загальна – 220 кв. м. Пільгазісплатиподаткупоширюється на 120 кв. м, а ставка податкувстановлена в розмірі 1% відмінімальноїзаробітної плати станом на 1 січня 2015 року – 12,18 грн.

Приклад розрахункуподатку за І квартал 2014 року: (123 кв. м – 120 кв. м) х 12,18 грн / 12 міс. х 3 міс. = 9,14 грн.

Приклад  розрахункуподатку за ІІ-ІV квартали 2014 року: (220 кв. м – 120 кв. м) х 12,18 грн / 12 міс. х 9 міс. = 913,5 грн.За 2014 рікзагальна сума податкускладає 922,64 грн (9,14 грн + 913,5 грн).

Тобто, до 1 липня 2015 року фізичнійособі буде надісланоподатковеповідомлення-рішення про сплатуподатку у сумі 922,64 грн за минулийрік, яку необхідносплатитипротягом 60 днів з дня врученняподатковогоповідомлення-рішення.

Однак, не все майноукраїнцівзанесене до електронноїбазидержреєстру. Тому якщови неотрималиплатіжку, не варторадіти. Потрібносамостійно внести своїдані до реєстру. Інакшезгодомможнаотриматидуже великий платіж за весь час, аджедані кожного українця так чиінакшебудутьвнесені до електронноїбази.

Оподаткування не поширюється на:

– житловунерухомість, яка непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішеннямсільської, селищної, міської ради;

– об'єктижитлової та нежитловоїнерухомості, якіперебувають у власностігромадськихорганізаційінвалідів та їхніхпідприємств.

Одночасно існуючі норми доповнено тим, що сільські, селищні, міські ради можуть:

– збільшуватиграничну межу житловоїнерухомості, на яку зменшується база оподаткування;

– встановлюватипільги з податку, щосплачується на відповіднійтериторії з об'єктівжитлової та/абонежитловоїнерухомості, щоперебувають у власностіфізичнихабоюридичнихосіб, релігійнихорганізаційУкраїни, статути (положення) якихзареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпеченнядіяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, щосплачується на відповіднійтериторії, з об'єктівжитловоїнерухомості для фізичнихосібвизначаютьсявиходячи з їхмайнового стану та рівнядоходів;

– встановлювати ставки податку для об'єктівжитлової та/абонежитловоїнерухомості, щоперебувають у власностіфізичних та юридичнихосіб, залежновідмісцярозташування (зональності) та типів таких об'єктівнерухомості у розмірі, що не перевищує 2% розмірумінімальноїзаробітної плати, встановленої законом на 1 січнязвітного (податкового) року, за 1 кв. метр базиоподаткування (загальна норма в законі. Ставка на 2015 рік становить 1%).

Слід звернути увагу, що пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

- об'єкт/об'єктиоподаткування, якщоплоща такого/таких об'єкта/об'єктівперевищуєп'ятикратнийрозмірнеоподатковуваноїплощі, затвердженоїрішенняморганівмісцевогосамоврядування;

- об'єктиоподаткування, щовикористовуютьсяїхнімивласниками з метою одержаннядоходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькійдіяльності).

Пільги з податку, щосплачується на відповіднійтериторії з об'єктівнежитловоїнерухомості, встановлюютьсязалежновід майна, яке є об'єктомоподаткування.

 

Відповідно до ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Під об’єктами житлової нерухомості відтепер розуміють будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Будівлі, віднесені до житлового фонду, Податковий кодекс поділяє на такі типи:

1. Житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного в ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

2. Прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну.

3. Квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного проживання.

4. Котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою.

5. Кімнати в багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Садовим будинком вважають будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків, а дачним будинком — житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Усі інші будівлі, приміщення, які не віднесені відповідно до житлового фонду, вважають об’єктами нежитлової нерухомості. Наприклад, до таких відносять: готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори та будинки відпочинку, будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки, склади.

 

Детальні роз’яснення та допомогу платники можуть отримати

у центрі обслуговування платників (ЦОП).

Повернутись